Цю родинну сагу (за величчю гідну епічності «Іліади» й «Одисеї») один із п’яти братів Данбарів наклацав на старезній друкарській машинці, яка колись належала Убивці. Однак Убивця не завжди був Убивцею. А згодом виявиться, що він узагалі ніякий не Убивця.

На тлі втечі з-за Залізної завіси далеко за океан і під звуки піаніно й гекзаметрів Гомера через пересохлу ріку Аману Майкл Данбар заміряється спорудити міст. На допомогу йому викликається лише один з п’яти хлопаків, які люто його ненавидять незбагненно чому. І неймовірними зусиллями батька й сина серед австралійських евкаліптів і рівнин (мов з-під тесала Мікелянджело) постає міст, що красою скидається на Пон-дю-Ґар.
От тільки до чого в цій історії скелет змії, кінні перегони  та мул на прізвисько Ахіллес?